Пішохідний Маршрут в Тихи

Площа Св. Анни: 

У 1950-х роках було прийнято рішення збудувати Нові Тихи. Перший житловий масив під назвою «А» спроектував Тадеуш Теодорович-Тодоровський. Це типово соцреалістична архітектура. Сітка вулиць симетрична, а центральне місце займає площа, спочатку названа площею Сталіна, а пізніше площею Пстровського - вождя праці. Лише в 1992 році назву змінили на пл. Св. Анни. Спочатку район будувався для шахтарів і металургів, тому декорації будинків близькі до цих професій. Посередині площі (вона є великом квадратом) розміщена будівля, яка спочатку служила міським культурним центром. Також на площі стоять скульптури шахтаря та сталевара, а в кінці площі – пам’ятник робітнику Станіславу Марцінову. На наріжних будівлях площі розміщено сграфіто, розроблене та виконане Зиґмунтом Ацеданським, а посередині – фонтан. Подібних прикрас навколо в районі багато. 

Донедавна цих декорацій, що символізували комуністичний режим, соромилися, а сьогодні масив «А» вважається історично важливим, тому там проводять багато реставраційних робіт.

Площа Св. Анни була дуже популярним місцем зустрічі, але з часом популярнішої стала площа Бачинськего на масиві «Б». Площа колись була автостоянкою для мешканців, а у 2012 - 2013 роках її капітально відреставрували, обмежили паркування, оновили фонтан, фасади будівлі та скульптури. І сьогодні це знову популярне місце для відпочинку і зустрічей місцевих жителів.

Лампа шахтаря:

Завданням було підкреслити характер житлового масиву «А», в якому проживала велика кількість шахтарських родин. Лампа стоїть у сквері на вулиці Бурщего, побудованого в 1960-х роках, є точною моделлю справжньої в масштабі 10:1, створена в 2009 році. Лампа була відтворена компанією Stal-Brat Piotr Marciniak. Її висота - 4,80 метра, а вага - 720 кілограмів, виготовлена з нержавіючої сталі та скла. Освітлюється щоденно разом з основним освітленням. На ній є напис:

Житловий масив, найстаріший у Нових Тихах

ЗБУДОВАНО В 1951-1955 РОКАХ

ЗА ПРОЕКТОМ ТАДЕУША ТЕОДОРОВИЧА-ТОДОРОВСЬКОГО

КОПІЯ ГІРНИЧОЇ ​​ЛАМПИ В МАСШТАБІ 10:1

Пам'ятник Сілезькому повстанцю:

15 серпня 1930 року за кошти мешканців Тихи на честь сілезьких повстанців було встановлено пам’ятник на площі Wolności. Його виконав Вінцентій Хорембальський. Бронзовий юнак у правій руці тримав високо підняту шаблю, спрямовану на захід. На жаль, у 1939 році вона була знищена німецькими окупантами. Лише у 1958 році було встановлено новий пам’ятник. Його зробили не з бронзи, а зі штучного каменю. Змінився й зовнішній вигляд повстанця — він тримав не шаблю, а хоругву. Автором нового пам’ятника є Августин Дирда. Шаблю до юнака повернули в 2006 році, коли той же художник зробив точну копію оригіналу. Нині пам’ятник стоїть на площі Wolności. Перед нею невеликий сквер із лавочками, а поруч – Міський музей.

Старе Тихи:

Старе Тихи – найстаріша частина міста. Саме тут було засновано перше поселення, яке згадується в протоколі, тобто в міській книзі Пщини, від 1476 року. Розташування першого села було пов’язане з наявністю струмка, який зараз називається Тиським. Усі пам'ятники Тихого розташовані на цій території.

Центральне місце – площа Ринок. Сьогодні тут знаходиться фонтан із трьома видрами. Воно має символічне значення. У минулому тут був ставок, на поверхні якого відбивався силует церкви. У ній мали плавати видри, що свідчить про чистоту води. З площі відкривається чудовий вид на пагорб і церкву Св. Марії Магдалини. Це перша церква в Тихах – мати всіх інших, була побудована в 1480 році. Спочатку це була маленька дерев'яна церква.  Храм у 1569-1629 роках належав протестантам, але повернувся католикам, які планували побудувати більш міцну будівлю. У 1782 році отець Станіслав Крочка завершив будівництво мурованого костелу. У 1906 році храм розширили, а у 1929 році розпочали ремонт знову. Цього разу вежу перебудували та підвищили. Всю реконструкцію здійснив отець Ян Капіца, якого вшановує величезний монумент під стінами костелу.

З самого початку храм був оточений цвинтарем. Під час прибудови на стінах храму вклали епітафії ХІХ ст., для пам'яті про померлих, які тут поховані. На цвинтарі знайдемо могили видатних людей, пов’язаних із Тихим. Тут також знаходиться могила проектантів міста – Ганни та Казимира Вейхертів. Місце цікаве чисельністю архітектурно-історичних об'єктів.

Малий Театр знаходиться на невеликому пагорбі з південного берега Тихського потоку, навпроти старого парафіяльного костелу, збудованого в 1782 році на пагорбі з іншого берега потоку. Обидві споруди, на думку містобудівельників (генеральних проектувальників міста Ганни та Казимира Вейхертів - Hanny i Kazimierza Wejchertów), утворюють одну композицію. На площі перед костелом на місці порожнього майдану після 1959 року збудовано красиві так звані фасадні будинки. Ці будинки спроектували Феліція Матішкевич та Януш Тофіл - Felicja Matyśkiewicz i Janusz Tofil. Фонтан на ринковій площі збудували у 2007 році за проектом Войцеха Класи- Wojciecha Klasy. Басейн фонтану нагадує нам, що історично приблизно до 1920 року тут був ставок.

Площа Бачинськего - Plac Krzysztofa Kamila Baczyńskiego (раніше Bolesława Bieruta):

Є центральною презентаційною частиною масиву B. Тут ключовою будівлею є "будинок з вежами"на півдні площі, спроектований групою архітекторів: Єжи Чиж, Ян Дружинський, Казімеж Вейхерт (також згадані Кристина Мікуцька та Анджей Скопінський). Принадою площі та її відмінною рисою мали стати підсвічувані вночі вежі. Будівлю північного фасаду площі та кінотеатру «Андромеда» спроектували Генрик Боровий та Єжи Домбровський. Панорамний кінотеатр був розрахований на 650 місць і на момент відкриття навесні 1961 року був одним із найбільших у Польщі та найкраще технічно оснащеним.

До вересня 1989 року площа мала назву «Площа Болеслава Берута» і протягом кількох років була центром міста та його головним комерційним центром. Тут були кращі магазини (деликатеси, Cepelia, книгарня) і вишукані заклади харчування: кафе «Мімоза» і ресторан «Мімоза». Існувала також кав’ярня «Маленька», а потім перша грузинська чайна в Тихах і салон Бюро художніх виставок. На рубежі 1950-1960-х років тут проводилися всі важливі міські свята. З 1961 року до кінця 2008 року працював кінотеатр «Андромеда». Навесні 1959 року на газоні у східній частині площі були висаджені великі двадцятирічні дерева. На підвищенні над книгарнею на північному фасаді колись була характерна велика мозаїка зі словом PKO. Його виконав художник Леон Свадзьба в середині 1970-х років.

У 2008–2009 рр. за проектом Войцеха Класи площу ревіталізували, оновили фасади будинків. У 2010 році тут встановили «куби поезії» – інсталяцію, яка є пам’ятником покровителю площі у вигляді кам’яних кубів із віршами, написаними на скляних модулях, що світяться вночі. Текст віршів подано також шрифтом Брайля. Це реалізація проекту двох молодих художників із Тихи – Маріуша Ходорека та Лукаша Лідуха, це лише частина їхньої концепції, адже автори запланували 23 таких куби, розподілені по всій площі. Число 23 мало нагадати, що стільки років прожив Кшиштоф Каміль Бачинський.

Ведмежий Парк:

Орієнтовно в 1960 році тиський скульптор Августин Дирда отримав замовлення на виготовлення ведмедя, який мав стояти як зовнішня декорація масиву В. Він зробив трьох різних ведмежат - на вибір. Маріан Латак, директор підприємства-інвестора, що розбудовувало місто (DBOR або Дирекція будівництва робітничих житлових масивів), уподобав всіх трьох і замовив їх у художника як групу для розміщення в парку, розташованому між житловими масивами B, C і E. Мешканці Тихого зазвичай називали це місце площею Латак. Ведмежата швидко стали улюбленим місцем для ігор дітей. Це один із символів міста. У 2008 році та в 2022 скульптури було демонтовано та відреставровано. Ведмедям дали імена: Міся, Тисьо та Гутек, відібрані в результаті опитування мешканців. Біля скульптур розміщені таблички з іменами. У 1975 році в парку встановили фонтан у вигляді купчастих чаш різного діаметру. Його спроектував Марек Дзеконьський (спочатку його планували поставити на площі Кшиштофа Каміла Бачинського). У 2021 році фонтан зазнав капітального ремонту, а його чаші вкрили блакитною скляною мозаїкою – це робота Марлени Єдрохи.

Міський стадіон у Тихах:

Сучасний і один з найбільших об'єктів такого типу в Сілезії. Це офіційне місце розташування ГКС Тихи. Стадіон спроектовано компанією Tychy Sport S.A. Збудований у 2013-2015 роках на місці Гірницького спортивного клубу, який з 1970 року тут знаходився. Новий стадіон може вмістити понад 15 тис. вболівальників. Він відповідає всім стандартам УЄФА та ФІФА, тому є ареною міжнародних змагань. Були, серед інших, Чемпіонат Європи U-21 2017 (три матчі групового етапу та один півфінал) та Чемпіонат світу U-20 2019 (шість матчів групового етапу, один матч 1/8 фіналу та один чвертьфінал). Окрім матчів тут також проводять концерти та фестивалі. Стадіон має 312 паркувальних місць. Біля нього зупинка, схожа на ворота з гербом клубу «Тихи».

Будівля гірничого клубу техніки NOT:

Будівля розташована за адресою вул. Edukacji 15 – один із найнезвичайніших у Тихах. Автор – Марек Дзеконьський – спроектував її на проекції двох трапецій. Перший поверх був підвішений над першим поверхом, що полегшило всю конструкцію. У внутрішньому дворику є басейн, який у дощові дні наповнюється водою, що тече з химери на даху. У конструкції використовуються залізобетонні каркаси унікальної форми. З 1963 року в цій будівлі знаходився клуб Вищої технічної організації, відомий як «Шахтарський клуб». На той час це було місце зустрічей тихської еліти. Пізніший ремонт змінив зовнішній вигляд цієї будівлі, але вона досі вважається перлиною архітектури Тихи.

Будинок Містопроекту:

У 1955 році було засновано Містопроект Нове Тихи, який був розташований в малому будинку, відповідно організацію перенесли до нової офісної будівлі. Цю будівлю спроектував Станіслав Вас, а інтер’єр виконав Марек Дзеконьський. Окрім «Містопроекту», тут також знаходились Воєводська міська будівельна компанія та Районна дирекція муніципальних інвестицій. Таким чином в одній будівлі працювали всі люди, причетні до будівництва міста: проектанти, інвестори і підрядники. Будівля була добре пристосована для цього – мала просторі кімнати, що сприяло продуктивній праці. У 1990 році "Містопроект" було ліквідовано. Нині в будівлі розташовані податкова служба, банки та інші установи.

Скульптура Ришарда Рідля:

Двометрова скульптура з бронзи зображує вокаліста гурту Dżem - Ришарда Ріделя. Зведено у 2011 році на Niepodległości безпосередньо біля філії Міської публічної бібліотеки. Скульптуру поставили на цьому місці не випадково. Неподалік є зупинка, з якої Рідель їздив на репетиції гурту та на вулицю Ружана, до Катовіце. Відомий музикант був дуже пов’язаний із Тихами. Трудову діяльність розпочав у Будинку культури. Саме там після прослуховування його прийняли в гурт «Джем». Часто гостював у барі «Під Єсіонами», де творив майбутні хіти. У церкві Св. Марії Магдалини одружився з Малгожатою Пол. Любив дивитися вестерни, тому був постійним відвідувачем кінотеатру «Галка». Тому скульптура зображає Ріделя в ковбойському капелюсі і черевиках.

Мерія Міста Тихи:

У 1967 році було закладено перший камінь майбутньої Ратуші. Будинок спроектовано для потреб Президії міської Крайової Ради. Автори проекту: Вацлав Яцьов, Еміліан Пясецький та Казімеж Вейхерт, а конструкцію виконав Войцех Пшибецький. Будівля здана в експлуатацію в 1970 році. Спроектована у формі літери Y та складається з трьох модулів, з’єднаних між собою сходами. У 2008 році під західним крилом було надбудовано аркади, а в середині створено офіс обслуговування клієнтів. Тут знаходиться резиденція президента (мера) міста. Також тут працює більшість відділів мерії.

Зимовий Стадіон:

Тут базується хокейна команда GKS Tychy, яка є багаторазовим володарем титулів Чемпіона Польщі, Кубка та Суперкубка Польщі. На стадіоні проходять найважливіші національні хокейні матчі. Також це місце для навчання майбутніх спортсменів. Щодня тут працює крита ковзанка. Будівля 1977 року побудови за проектом Марека Дзеконьського та виконанням Єжи Манжура. Суцільний бетон разом зі склом. У 1978 році проект отримав нагороду міністра будівництва. У 2008 році на стадіоні була проведена капітальна реконструкція, оновлено бетонні пілони та фасади, а скляні поверхні замінено на навісні стіни.

Соляна вежа:

Довжина вежі, дерев'яної будівлі, покритої термальною ропою, становить 69 метрів, а висота - 6,7 метра, форма вежі відповідає формі будівлі мерії Тихи. Девонську термальну ропу (насичена солями води соляних озер) з санаторіїв в Устроні   видобувають понад 30 років із глибини 1700 м. Це йодобромно-хлоридна ропа, її вдихання відіграє важливу роль у лікуванні респіраторних захворювань і недуг.

Мешканці та всі гості Тихи можуть користуватися випускними вежами з квітня до кінця жовтня.

Комплекс відпочинку Папроцани:

Озеро, оточене Пщинським лісом, є одним із найвідвідуваніших місць Тихи. Тут всі умови для відпочинку, озеро оточене велосипедними та пішохідними доріжками. Для любителів працює мотузкову доріжка, є численні лавки, водограї та кафе. Папроцани також є одним з улюблених місць дітей, для них тут розміщено оригінальні ігрові майданчики.

Посередині озера є три фонтани, а вздовж берега – пристань. У високий сезон можна взяти напрокат катамарани, а також відвідати курси вітрильного спорту. На так званому Wild Beach проводяться концерти та фестивалі.

З Папроцанами пов’язана також історія мисливської хати Промніце, яка стоїть на березі озера, але вже в межах гміни (району) Кобіор. Це дійсно мальовничий куточок, який варто відвідати. Його історія безпосередньо пов'язана з князями Пщинськими. Заснований у 1760 році родиною Промніц, дерев'яний особняк згорів та був перебудований у 1868 році. З тих пір його перебудували з більшим розмахом у неоготичному стилі. У такому незмінному стані він дійшов до наших днів. Мисливський будиночок використовувався для організації полювання в Пщинській пущі. Його відвідали поважні гості, у тому числі наступні німецькі імператори: Вільгельм I і Вільгельм II. Також відомо, що це місце дуже подобалося знаменитій принцесі Дейзі, дружині Джона Генріха XV Гохберга. Сьогодні Промніце – обов’язкове місце для прогулянок навколо озера.