Вікові дерева внутрішньої алеї масиву D – це залишки історичної дороги, яка колись з’єднувала Тихи з Папроцанами. Дорогу здебільшого затінювали ясени та дуби. Таким чином мешканці Папроцан у неділю їздили до парафіяльного костелу в Тихах (на каретах і велосипедах), а в будні дні на велосипедах до вокзалу в Тихах; звідти вони продовжували поїздом працювати на сусідніх металургійних заводах і шахтах.
Стара папроцанська колія була перерізана перпендикулярною сіткою нових вулиць. Фрагменти історичної дороги є на вул. Biblioteczna, ал. Niepodległości та al. Bielskiej, а далі - в масиві О до кільцевої розв’язки вул. Paprocańska, яка проходить через колишнє село Paprocany.
Вздовж цієї дороги в різних місцях стояли знаки-святині – чотири придорожніх кам’яних хрести ХІХ століття та фігура Діви Марії. Їх розташування підтвердило дійсність дороги. Кам’яний хрест, що стоїть неподалік, серед чотирьох каштанів (біля універмагу AZ), був встановлений у 1887 р. на розвилці доріг – тут від головної Папроканської дороги відгалужувалася ще одна гілка, яка вела через поля прямо до озера в місцевості Гута Папроцька та хутора Піла (колись там була пилорама). З цієї причини дорога отримала назву «Піла». Закладали хрест Маріанна та Якуб Чардибони.
У квітні 1979 року хрест намагалися зняти, що викликало стихійний протест жителів. У 2009 році, до тридцятиріччя тих подій, біля хреста відкрито пам’ятну дошку.