Одного разу в далекій-далекій галактиці Ігор був щасливий (принаймні він так думав). Концентрація мідіхлоріанів у його крові ніколи не була вражаючою, але цього вистачало для ефективного переслідування та досягнення подальших життєвих цілей, здійснення мрій.
Одного разу Ігор прокидається у своєму зачарованому лісі, який швидко виявляється пасткою, з якої немає виходу, а допомоги нізвідки.
Хлопець повільно розуміє, що його очікування кардинально зіштовхнулися з реальністю. Як це відбулося? Ось про що Ігор хоче сьогодні поговорити.
П’ята вистава «Театру ОдРучу» за допомогою персонажа Ігоря наближає глядача до світу молодих, освічених артистів сцени та саморефлексії героя про акторське життя після перших років роботи в професії.
Вистава створена завдяки фінансовій підтримці Тиських культурних ініціатив, Асоціації художників польської сцени та Малого театру в Тихах.