17 квітня (неділя) - Свято Великодня у Польщі!
Розповімо вам про Wielki tydzień - Великий тиждень напередодні Великодня та святкування у Польщі.
Цього року Великдень припадає на 17 квітня.
Великдень – свято релігійне, проте польські традиції тісно переплетені з народними, ще дохристиянськими.
Великий тиждень.
Польська назва цього періоду – Wielki tydzień. Це тиждень від Пальмового воскресіння до Великодня, характеризується самим строгим постом. Великим називають і сам тиждень, і кожен його день. Закінчується період Страсною суботою, а іноді і... похоронами оселедця!
«Похорон поста»
Цей обряд, званий ще «Похоронами жура і оселедця» (польськ., Pogrzeb żuru i śledzia) поширений не так широко. Проте в деяких регіонах напередодні Великодня можна зустріти ці дивні процесії, «відспівуючі і похоронні» знакові елементи посту. Це народна традиція, що говорить про закінчення свята. Так деякі поляки позбавляються від обридлих за час посту страв, готуючись до швидкого прийому більш різноманітної їжі.
Польські великодні свята і традиції.
До цього періоду можна віднести три дні:
- Страсна субота
- Великдень
- Смигус-димгус (так іменують другий день святкування).
Ці дні і розглянемо окремо, так як пов'язані з ними традиції одні з найцікавіших.
Страсна субота
Це субота напередодні Великодня. Весь цей день поляки присвячують підготовчим заходам. Обов'язковим є відвідування костелу всією сім'єю, де відбувається (крім іншого) освячення święconki – спеціального кошика з продуктами, що має сакральне, культове, символічне значення.
У кожному кошику (священка) повинні знаходитися сім або більше продуктів:
| Продукт | Символізм |
|---|---|
| Традиційна випічка | Великодні «баби», мазурики, кекси та ін. Часто для додання більш сакрального характеру, печиво випікається у формі ягня. «Подібно агнцеві пішов на заклання, щоб спокутувати гріхи людські...», – свідчить Святе письмо. |
| Домашня ковбаса | Це одна з новітніх традицій. З'явилася в XIX столітті. Поляки вірять, що це блюдо символізує достаток, плодючість і здоров'я. Частіше використовують домашню ковбасу. |
| Сир | Символ єдності людини і природи. |
| Сіль | Охороняє оселю від злих духів. |
| Хрін | Дає міць і силу... |
| Хліб, мед, перець та ін | Ця частина може бути різною, але найчастіше присутній саме хліб. |
| Яйця | Це відомий символ нового життя і невід'ємний елемент пасхальної традиції. Обговоримо його нижче більш докладно. |
Священка після костелу відноситься додому і зберігається до наступного дня, оскільки Велика (Страсна) субота ще є продовженням посту.
Католицька Пасха! (17 квітня - неділя)
Це основний день свята! День Святого Воскресіння. День закінчення посту.
За стіл сідають з ранку, після святкової служби. Як правило, беруть участь усі члени сім'ї. У центрі столу (або, як мінімум, на видному місці) продукти з święconki, освячені напередодні.
Фарбовані яйця
Окремої уваги заслуговують великодні яйця. Писанки і крашанки, знайомі багатьом по православній культурі, притаманні і польським католицьким традиціям. У них не таке чільне місце, як звично багатьом, але з ними пов'язано кілька обрядів.
-
По-перше, прийнято влаштовувати за столом «бій» na wybitki. Присутні по черзі стукаються торцями фарбованих яєць – у кого крашанка залишиться незайманою до кінця «бою», той переможець.
-
По-друге, в цивільній традиції є якийсь символ свята – Великодній кролик (не визнаний церквою). Ця вигадана істота «приходить» у ніч перед Великоднем і ховає фарбовані яйця. Завдання дітвори відшукати їх. Переможцю – ласощі та інші призи.
Є призабута різниця між крашанками та писанками, властива обом культурам: крашанки – яйця одноколірні (або з простим малюнком), писанки мають більш складне, часом релігійне оформлення. Влаштовувати «на вибування» краще з крашанками, однак цю традицію пам'ятають вже далеко не скрізь, і все частіше слово pisanka можна зустріти в Польщі як синонім будь-якого фарбованого яйця.
Регіональні традиції
Ці обряди не мають загальнодержавного поширення, але їх можна спостерігати в деяких регіонах РП.
-
Відвідування кладовища після ранкового прийому їжі. Багато сімей робить так, відносячи на могили померлих частину їстівних припасів. Повернувшись додому, сідають за великодній обід.
-
Бити у дзвін. Мова не про великодній благовіст, а про можливість кожному бажаючому піднятися на дзвіницю й вдарити у дзвін. В результаті стоїть досить хаотичний передзвін.
Є й інші традиції, але їх територія розповсюдження значно менша. Завершується Великодній день вечерею, в більшості випадків складається з солодощів і традиційної випічки.
Другий день Великодня (18 квітня - понеділок)
Не закінчуються гуляння і на наступний день. Тут вже релігійна складова трохи відступає, звільняючи місце самим народним традиціям.
Цей день ще називають Śmigus-Dyngus. У найменуванні об'єднані дві традиції:
-
Śmigus – це вже згадана традиція «бити» оточуючих палемкой (освяченими гілками). Якщо у Пальмову неділю це роблять обережно, ледь торкаючись один одного, то на другий день Великодня можуть розійтися у всю.
-
Dyngus – традиція, що нагадує колядки. Діти ходять від хати до хати, випрошуючи частування.
В тому числі і завдяки Dyngus цей день ще називають Мокрим понеділком. Відмова пригостити дітей цукерками може призвести до того, що жаднюгу обіллють водою. Але якщо у дітей такі заходи мають скромний характер, то дорослі під вечір раздухаряются щосили: у вас можуть кинути «водяну бомбу» з вікна, бризнути з-за рогу, а то й просто вилити на голову відро води. Традиція незвична, але досить кумедна, якщо погода дозволяє веселитися... Якщо не хочете в цей день бути облитими – не виходьте на вулицю.
Великдень у Польщі – яскраве та цікаве святкування. Традиції примітні, багато в чому екзотичні, а багато в чому і добре знайомі всім нам.
В костелах м. Тихи будуть проводитись богослужіння і для українців греко-каторицького та православного обряду. За посиланням нижче ви побачите інформацію про костели (церкви) м. Тихи:
